Ми допоможемо Вам зареєструвати авторські права в Україні та інших країнах світу
Ось лише деякі з країн (всього їх близько 175), де буде діяти захист Ваших авторських прав:






Реєстрація програмного забезпечення та мобільних додатків
Реєстрація комплексних об'єктів авторського права
Оформлення прав на твір для компаній та організацій.
Ми детально роз'яснимо всі кроки під час первинної консультації, але якщо спростити, наша взаємодія буде виглядати так:
Ми створили інфографіку, яка все говорить за
нас, та відповідає на запитання:
"Чому саме ми?"














































































































Ми додаємо лише справжні відгуки
з наших соціальних мереж і Google Maps
Якщо вчасно зібрати документи, то заявку на реєстрацію авторських прав можна подати вже сьогодні!
Тут ви зможете знайти відповіді на 90% ваших запитань
Авторське право — це сукупність прав, які належать творцю (автору) оригінального твору. Ці права дають змогу автору контролювати використання свого твору, отримувати винагороду та забороняти іншим особам копіювати, поширювати чи видозмінювати його без дозволу. При цьому охороняються як літературні, музичні, художні та наукові твори, так і комп’ютерні програми, бази даних, аудіовізуальні матеріали тощо.
Авторським правом охороняється форма вираження твору. Це можуть бути:
Текстові твори (книги, статті, сценарії).
Музичні твори (як нотні записи, так і звукозаписи).
Художні та фотографічні роботи.
Програмні продукти та бази даних.
Фільми, анімація та інші аудіовізуальні твори.
Театральні, хореографічні постановки тощо.
Ідеї чи концепції як такі не охороняються, — захищається конкретна реалізація ідеї у вигляді твору.
Згідно з законодавством більшості країн, авторське право виникає автоматично з моменту створення твору в об’єктивній формі. Однак реєстрація є додатковим способом захисту, адже вона закріплює офіційне підтвердження дати виникнення прав. Це робить захист від плагіату та нелегального копіювання ефективнішим, оскільки у вас є чіткий доказ вашого авторства.
Зареєструвати можна будь-які твори, що відповідають критерію оригінальності:
Літературні: статті, книги, сценарії, пости в блогах, тексти пісень тощо.
Музичні: ноти, пісні, аранжування, оркестровки.
Художні, графічні: картини, малюнки, логотипи, ілюстрації.
Фотографічні: серії фотографій, одиничні фото тощо.
Комп’ютерні програми та бази даних.
Аудіовізуальні: кінофільми, відео, мультиплікація.
Головне, щоб твір був результатом творчої праці автора і виражений у доступній для відтворення формі.
Оприлюднений твір — це коли автор (або з дозволу автора інша особа) вперше публічно демонструє чи поширює роботу (наприклад, вихід книги в друк, викладення музичного треку онлайн).
Неоприлюднений твір — це робота, що існує у вигляді рукопису, демозапису, чернетки тощо і не доступна широкому загалу.
Реєструвати можна як оприлюднені, так і неоприлюднені твори — однак у заяві обов’язково зазначаються відомості про опублікування (за наявності).
Так, якщо у вас є кілька творів, що становлять єдиний комплекс (наприклад, серія ілюстрацій або декілька треків в одному альбомі), можна подати одну заявку як “збірку” за умови, що ви є автором чи правовласником усіх складових. Це зазвичай спрощує й здешевлює процедуру, але не завжди доцільно, якщо кожен твір матиме різних співавторів чи потребує окремого захисту.
Більшість країн визнають авторське право згідно з Бернською конвенцією, учасниками якої є й Україна. Це означає, що ваше авторське право загалом поширюється в усіх цих державах. Однак реєстраційне свідоцтво може вимагатись окремо, залежно від специфіки національних норм чи судових процедур.
Можна проводити депонування (депозит) у спеціальних службах чи подавати твір на реєстрацію в тій країні, де ви плануєте захист. При цьому міжнародні угоди спрощують процес визнання прав, тож часто достатньо мати підтвердження з країни походження, але деталі залежать від конкретної держави.
Є додаткові комерційні онлайн-сервіси (наприклад, CopyrightHouse, WGAw, тощо), де можна “відмітити” свій твір, але вони не завжди мають статус офіційного державного органу. Проте, як додатковий доказ (особливо в англомовному середовищі) — це може бути корисно. Головне — дотримуватися формальних реєстрацій у своїй країні чи тій, де ви плануєте публікуватися.
Реєстрація є потужним доказом у можливих спорах. Якщо станеться конфлікт щодо авторства чи дати створення твору, свідоцтво про реєстрацію допомагає швидко підтвердити ваші права в суді чи перед іншими інстанціями. Також у разі порушення авторських прав (піратське поширення, крадіжка контенту в інтернеті) наявність реєстрації дає змогу оперативніше блокувати нелегальні копії та вимагати компенсацію.
Монетизація: набагато простіше укладати ліцензійні угоди, передавати право на видання або використовувати в рекламі.
Правовий захист: спрощена процедура доказу у випадках плагіату чи недобросовісного копіювання.
Репутаційна перевага: зареєстроване авторське право підвищує довіру партнерів, замовників та інвесторів.
Так, власники зареєстрованих авторських прав можуть звертатися до соцмереж чи інших онлайн-платформ із запитом на видалення порушуючого контенту, посилаючись на DMCA (у міжнародній практиці) чи інші норми. Без офіційного свідоцтва теж можна подати скаргу, але вона частіше потребуватиме додаткових доказів, що ви справді є автором.
Підготовка заявки: збір інформації про автора, опис твору, заповнення форм.
Подача заявки: передання документів до державного органу (для України — УКРНОІВІ) або через повіреного.
Експертиза: перевірка відповідності вимогам (повноти документів, правильності оформлення).
Прийняття рішення: у разі відсутності зауважень видається свідоцтво про реєстрацію.
Залежно від країни та завантаженості відомства, середній строк реєстрації може коливатися від 2 до 6 місяців. У деяких випадках цей термін може бути довшим (через додаткові запити або велику кількість заявок). В Україні зазвичай процес займає близько 3–4 місяців.
Право виникає з моменту створення твору, а не з дати його реєстрації. Проте свідоцтво підтверджує офіційно задокументовану дату подачі матеріалів. Якщо колись доведеться доводити час створення, реєстраційна дата допомагає спростити цей процес.
Послуги фахівців: якщо ви користуєтеся допомогою юристів/патентних повірених.
Офіційні збори: за подання заявки та за видачу свідоцтва.
Зазвичай ціна залежить від складності твору (розмір поданих матеріалів, кількість авторів), а також від того, скільки творів реєструється одночасно.
Так, якщо співавторів декілька, іноді потрібно сплатити додаткову суму за кожного автора або ж оформлювати спільну заяву. Це впливає на розмір державного збору, оскільки у відомстві перевіряють права кожної особи.
Державний збір зазвичай сплачується:
Безпосередньо на рахунок державної установи (з указанням призначення платежу та реквізитів заявки).
Через юридичну фірму: якщо оформляєте все “під ключ”, тоді фахівці можуть провести оплату від вашого імені (але додатково нараховується комісія/податок).
Обов’язково зберігайте квитанцію чи скріншот, щоби підтвердити вчасність платежу.
Для фізичної особи: ПІБ, дата народження, паспортні дані (або ID-картка), ідентифікаційний код, адреса реєстрації.
Для юридичної особи (якщо це службовий твір): назва компанії, код, адреса, а також документ, що підтверджує передачу авторських прав від автора роботодавцю (службовий характер твору).
Примірник твору: текст, нотна партитура, аудіозапис, вихідний код програми тощо. Якщо твір великий, подають його фрагмент чи електронну версію (PDF, DOC, WAV, MP3 тощо).
Інформація про публікації: коли і де робота вперше була видана/оприлюднена (якщо це відбулося).
Довіреність: якщо дієте через представника (юриста/повіреного).
Для реєстрації достатньо подати копію або електронний формат твору. Головне, щоб ця копія чітко відображала зміст та обсяг роботи. Оригінал бажано зберігати у себе в безпечному місці.
Недостатня оригінальність: якщо це просто ідея чи “голі факти” без творчого вкладу.
Неправильно оформлені документи: неточна інформація про автора або неповний примірник твору.
Протиріччя нормам: твір суперечить публічному порядку, але це зазвичай сфера вже не авторського, а інших законів.
Зазвичай можлива подача додаткових матеріалів чи уточнень. Якщо причиною є формальні помилки, їх нескладно виправити. Якщо ж справа в “неоригінальності”, потрібно доопрацювати твір або надати докази, що це саме ваш оригінальний продукт. При безпідставній відмові рішення можна оскаржити в суді.
Відповідний державний орган не перевіряє глибоко походження твору на етапі прийняття, тож теоретично може зареєструватися й “другий автор”. У такому разі виникає спір, який вирішується переважно в суді. Тому, якщо ви впевнені в своєму авторстві, краще зареєструвати твір раніше, щоб мати юридичний пріоритет.
Так, авторське право належить вам із моменту створення твору. Закон не забороняє публікувати чи поширювати роботу до завершення офіційної реєстрації. Проте, якщо в майбутньому виникне суперечка про авторство, свідоцтво стане більш вагомим доказом вашого пріоритету.
Основний ризик полягає в утрудненні доказу вашого права у разі плагіату. Інша особа може спробувати зареєструвати ваш твір на себе чи оскаржити ваше авторство. Тому якщо є ймовірність нечесної конкуренції чи швидкого розповсюдження, краще подбати про реєстрацію заздалегідь.
По-перше, бажано зібрати докази порушення (скріншоти, посилання, копії публікацій). По-друге, надіслати порушнику досудову претензію або звернутись до платформи (YouTube, соцмережі) зі скаргою про недозволене використання. Якщо це не допоможе, подається позов до суду про захист авторських прав і вимогу компенсації збитків.
Моніторинг публічних джерел: пошук за ключовими словами, назвою твору чи цитатами в інтернеті.
Реєстрація на спеціалізованих платформах: напр. Content ID на YouTube для аудіо- чи відеоробіт.
Збереження “чернеток”: вихідних матеріалів, які підтверджують вашу роботу над твором (ескізи, демо, проміжні версії).
Насамперед — зафіксувати докази (скриншоти, архівні копії сторінок). Далі можна:
Звернутися до порушника з претензією.
Подати скаргу/репорт на платформу (сайт, соцмережу).
У разі відмови усунути порушення — звернутися до суду з позовом про припинення порушення й компенсацію.
Закон дає можливість вимагати компенсацію чи відшкодування збитків (суб’єктивна оцінка втрат) або встановлену законом “штрафну санкцію” (фіксована сума). Точний розмір залежить від деталей порушення (обсягу неправомірного використання, масштабів поширення, комерційної вигоди тощо) і прецедентів у судовій практиці.
Так, авторське майнове право можна передати повністю або частково іншій особі. Для цього укладають:
Договір відчуження (повна передача прав).
Ліцензійний договір (дозвіл користуватись твором певний час, на певних умовах).
Водночас особисті немайнові права (право називатися автором, право на недоторканність твору) зазвичай залишаються за автором і не передаються.
Оформлюється письмово, де прописуються:
Сторони (ліцензіар і ліцензіат).
Предмет (який твір передається у користування).
Територія та строк, де і як можна використовувати твір.
Розмір винагороди або спосіб її обчислення (фіксована сума, відсоток від прибутку тощо).
Відповідальність і умови розірвання договору.
Окремого обов’язку реєструвати авторські договори в більшості випадків немає. Проте за бажання сторін можна зареєструвати договір у відповідному відомстві, що може зміцнити його юридичну силу та виключити можливі спори в майбутньому. Часто це актуально для великого бізнесу або коли договір має значну комерційну цінність.
Ви отримаєте якісну юридичну допомогу у реєстрації авторських прав та підтримку на всіх етапах